Голод у світі — це не порожня комора планети, а ситуація, коли люди не мають постійного доступу до достатньої кількості їжі. У 2025 році це стосувалося близько 645 мільйонів людей, або 7,8 відсотка населення планети. Судан показує, як той самий механізм працює в крайній формі: зерно може бути за кілька десятків кілометрів, а в обложеному місті родина залишається без їжі.
Це важливо саме зараз, адже третій рік поспіль частка людей, які недоїдають у світі, зменшується, а водночас в Африці вперше голодних людей стало більше, ніж в Азії. Для шкільного уроку ця різниця має практичне значення. Карта, де весь континент позначений одним кольором, і заголовок про «кінець голоду» розповідають не те саме, що історія родини, яка тижнями не має борошна.
Ми починаємо з підтвердженої кризи в Судані, далі розглядаємо, чому самою лише нестачею їжі її не пояснити, а потім — як читати статистику й карти. Наприкінці сформулюємо правило, корисне на уроці, під час читання новин і для власних висновків.
Як одна криза показує проблему голоду?
У 2026 році війна в Судані вступила в четвертий рік. За класифікацією IPC, яку використовують для оцінювання гострої нестачі продовольства, у період із лютого до травня 2026 року майже 19,5 мільйона людей — близько 41 відсотка населення, охопленого аналізом, — перебували у фазі 3 або вище. Серед них понад 5 мільйонів були у фазі 4, тобто в надзвичайному стані, а близько 135 тисяч — у фазі 5, яку визначають як катастрофу: крайня нестача їжі, дуже високий рівень недоїдання та смерть від голоду або пов’язаних із ним хвороб.
У вересні 2025 року, в розпал сезону нестачі продовольства, голод на рівні фази 5 підтвердили в Ель-Фашері в Північному Дарфурі та Кадуглі в Південному Кордофані. Обидва міста були відрізані від торговельних поставок і гуманітарної допомоги. Ринки майже перестали працювати, ціни на основні зернові різко зросли, а частина мешканців була змушена їсти листя, шкаралупу арахісу й корм для тварин. Понад 8,9 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами, а близько 40 відсотків медичних закладів не працювали. На початку 2026 року жодна територія вже не мала офіційної класифікації голоду, однак 14 районів у Дарфурі й Кордофані залишалися під загрозою голоду, якщо бойові дії посиляться або доступ для гуманітарної допомоги й далі буде обмежений.
Типова помилка, коли йдеться про такі новини, проста: вирішити, що «не було врожаю». У Судані визначальними були облога, зруйновані дороги та втрата роботи, а не один сезон дощів. Там, де бойові дії вщухали й діставався конвой, недоїдання зменшувалося. Там, де земляний вал відрізав місто, ситуація погіршувалася, хоча в країні була їжа.
Важливо. Голод у річній статистиці та голод в обложеному місті — це два різні вимірювання. Перше описує цілорічний дефіцит енергії в раціоні. Друге — гостру кризу, під час якої люди можуть померти за кілька тижнів.
Чому самої нестачі їжі недостатньо, щоб пояснити голод?
Від часу Всесвітнього продовольчого саміту 1996 року продовольчу безпеку оцінюють за чотирма вимірами, і всі вони мають бути забезпечені одночасно. Наявність — це обсяг продовольства: врожай, запаси, торгівля. Доступ — це можливість родини купити або отримати їжу, фізично й за власні кошти. Використання — це те, чи може організм засвоїти їжу: вода, медична допомога, раціон і розподіл їжі в домі. Стабільність означає, що перші три складники не зникають кожні кілька місяців.
Праці Амартії Сена, написані у 1980-х роках, на прикладах голоду в минулому показали, що катастрофа може статися й там, де в масштабах країни їжі не бракує. Люди втрачають можливість отримувати їжу: заробіток, землю, пайок, шлях до ринку. Повна комора за дверима без ключа влучно передає цей механізм. Але ця аналогія не працює, коли комора справді порожня — наприклад, через неврожай або знищені запаси. У Ель-Фашері й Кадуглі у 2025 році вирішальним був саме замок.
Ціни, облога й втрата роботи
На практиці це виглядає так. Родина, яка до війни продавала сорго на місцевому ринку, одночасно втрачає поле, дорогу й покупця, адже місто відрізане земляним валом, а торгівля зупинилася. Залишається продати худобу або вночі вийти за межі оточення. Запаси зникають за кілька тижнів, а ціна на основну зернову культуру на залишках ринку зростає в рази порівняно з довоєнним рівнем. За кілька десятків кілометрів зерно може бути, але для цієї родини його наче не існує.
Така сама невідповідність помітна й поза зонами бойових дій. У 2025 році здоровий раціон коштував у середньому 4,28 долара за паритетом купівельної спроможності на людину за день, порівняно з 2,94 долара у 2017 році. Приблизно 2,69 мільярда людей, або 32,7 відсотка населення світу, не могли собі його дозволити; в Африці таких було 66,6 відсотка. Людина, яка раз на день їсть найдешевшу кашу, не потрапляє до статистики «калорійного голоду», але все одно не має раціону, потрібного для збереження здоров’я.
Як місцева криза стає частиною глобального явища?
Судан не є моделлю для всіх випадків нестачі продовольства. Згідно з Global Report on Food Crises 2026, конфлікти й відсутність безпеки стали головною причиною гострої кризи в країнах, де проживали 147,4 мільйона людей із серйозною нестачею продовольства. Екстремальні погодні явища були головним чинником для приблизно 87,5 мільйона людей, економічні потрясіння — для 29,8 мільйона. Одна причина не пояснює всіх випадків, а в одній країні зазвичай накладаються кілька чинників.
Місцева криза стає частиною глобального явища трьома шляхами. Перший — кількість людей: у 2025 році на Нігерію, Демократичну Республіку Конго та Судан припадала майже третина людей із гострою нестачею продовольства в країнах, охоплених цим звітом. Другий — ціни. Дорожчі енергоносії та добрива, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, посилюють продовольчу інфляцію навіть там, де немає облоги. Третій — допомога: фінансування продовольчого сектору в країнах, охоплених кризою, скоротилося, тож відрізане місто довше залишається без доступу до допомоги.
Тому карта не може бути одного відтінку. У 2025 році голод, вимірюваний за рівнем недоїдання, охоплював близько 20 відсотків населення Африки, 6 відсотків Азії, 4,8 відсотка Латинської Америки й Карибського басейну та менш як 2,5 відсотка Північної Америки й Європи. В Азії та Латинській Америці показники поліпшуються вже кілька років. В Африці багаторічне зростання кількості людей, які голодують, припинилося лише у 2025 році, але через приріст населення їхня кількість майже не зменшилася: близько 309 мільйонів проти 292 мільйонів в Азії.
Що показують дані про голод у світі?
Три показники за 2025 рік легко сплутати. Але це різні речі. У звіті SOFI 2026, підготовленому ФАО та чотирма іншими установами ООН, вимірюють хронічний голод і ширшу проблему відсутності продовольчої безпеки. Окремий звіт про продовольчі кризи охоплює гостру нестачу продовольства в країнах, які вже переживають кризу.
| Показник | Що описує | Масштаб у 2025 році |
|---|---|---|
| Недоїдання (PoU) | Цілорічний дефіцит енергії в раціоні | близько 645 млн людей, 7,8% |
| Помірна або гостра нестача продовольчої безпеки | Вимушена відмова від якісної або достатньої кількості їжі | близько 2,1 млрд людей, 25,8% |
| Гостра нестача продовольства в країнах, охоплених кризою | Фаза 3 або вище за IPC/CH, 47 країн і територій | близько 266 млн людей, 22,9% населення, охопленого аналізом |
Джерела: ФАО, МФСР, ЮНІСЕФ, ВПП і ВООЗ, The State of Food Security and Nutrition in the World 2026 (дані за 2025 рік); Global Report on Food Crises 2026 (дані за 2025 рік).
Зменшення частки людей, які недоїдають, з 8,6 відсотка у 2022 році до 7,8 відсотка у 2025 році означає, що їх стало приблизно на 43 мільйони менше, ніж у 2022 році, і майже на 14 мільйонів менше, ніж у 2024 році. Це позитивна зміна, але її недостатньо для досягнення Цілі сталого розвитку до 2030 року. За прогнозом SOFI, який залежить від того, як довго після кризи на Близькому Сході залишатиметься високою продовольча інфляція, у 2030 році у світі все ще голодуватимуть 510–520 мільйонів людей.
Коротко. Зменшення частки голодних на карті світу не означає, що в окремому місті голоду немає. Більша кількість людей у звіті про кризи не означає, що голод однаково охоплює весь континент.
Читаючи карти й таблиці, варто звернути увагу на кілька речей:
- частку й кількість людей потрібно розглядати окремо: в Африці частка трохи зменшилася, а кількість майже не змінилася через приріст населення;
- важливий діапазон, а не лише одне число: 645 мільйонів — середина інтервалу приблизно від 608 до 696 мільйонів;
- порівняння рік до року у звіті про кризи може вводити в оману, адже у 2025 році до нього включили менше країн, ніж роком раніше;
- фаза 3 означає кризу, що потребує реагування, а фаза 5 — катастрофу; якщо об’єднати їх під назвою «голод», різниця між масштабами зникає.
У 2025 році помірна або гостра нестача продовольчої безпеки стосувалася 56,6 відсотка населення Африки, 20,3 відсотка Азії, 22,9 відсотка Латинської Америки й Карибського басейну та 8,7 відсотка Північної Америки й Європи. Ці показники й досі вищі за рівень до пандемії, попри п’ять років зниження після стрибка під час COVID-19.
Що означає голод у світі сьогодні?
Правило, яке можна винести з історії Судану й таблиці, просте. Спочатку запитуємо, чи мають люди доступ до їжі, а не лише чи є вона в наявності. Потім з’ясовуємо, що обмежило цей доступ: війна, ціна, втрата доходу, дороги, вода чи медична допомога. І лише після цього дивимося, чи був урожай.
Що це означає сьогодні для школи й новин? На уроці географії один колір на весь континент приховує ситуацію в Ель-Фашері. Виконуючи завдання про Цілі сталого розвитку, варто розрізняти 645 мільйонів людей із недоїданням, 2,1 мільярда людей, змушених відмовлятися від якісної їжі або достатньої її кількості, і 266 мільйонів людей у стані гострої кризи. Для читача заголовки «голод зменшується» і «голод у місті» можуть бути правдивими водночас.
Важливо пам’ятати про обмеження даних. Це оцінки, у зонах бойових дій інформація може бути неповною, а прогноз на 2030 рік залежить від тривалості інфляції, яку неможливо передбачити напевно. Одна криза не є зразком для всіх інших. Але вона показує, чи дивимося ми на тарілку, чи лише на склад.
Залишити відповідь