Польський астронавт сьогодні — це вже не одне прізвище з підручника, а два цілком різні польоти, розділені майже півстоліттям тиші. 27 червня 1978 року Мирослав Гермашевський вийшов на орбіту як восьмий громадянин країни поза СРСР і США, а 25 червня 2025 року Славош Узнанський-Вісневський повернув Польщу до пілотованих космічних польотів як перший поляк на Міжнародній космічній станції.
Між «Союзом-30» і капсулою Crew Dragon Grace змінився не лише апарат. Змінилася мова, якою Польща говорить про космос: від політичного жесту програми «Інтеркосмос» до технологічно-наукової місії IGNIS, оплаченої державою, підготовленої разом з ESA і наповненої тринадцятьма польськими експериментами. Для початківця ця історія пояснює, ким були двоє поляків на орбіті. Для досвідченого читача — показує, як працює сучасний європейський корпус астронавтів, чим відрізняється проєктний астронавт від кар’єрного і що від IGNIS залишилося в лабораторіях уже 2026 року.
Нижче спускаємося з рівня гасел до конкретики: дат, екіпажів, приладів, вимог ESA, міфів, які досі ходять школами, і реальної карти польського космічного сектору після першого польського перебування на МКС.
Липники, Лодзь і 47 років тиші між двома стартами
Мирослав Гермашевський народився 15 вересня 1941 року в Липниках на Волині, у світі, який невдовзі зник із карти. До кабіни «Союзу-30» він увійшов як досвідчений пілот-винищувач, відібраний з елітної групи кількох сотень льотчиків; його дублером став Зенон Янковський. Старт відбувся 27 червня 1978 року о 17:27 за польським часом. Разом із білорусом Петром Климуком він пристикувався до станції «Салют-6», облетів Землю 126 разів і приземлився 5 липня в казахському степу. Міжнародна авіаційна федерація затвердила польські рекорди цієї місії: висота 363 км, швидкість близько 28 тис. км/год, тривалість 190 годин 3 хвилини 4 секунди та дистанція 5 273 257 км. Польща стала четвертою державою в історії — після СРСР, США і Чехословаччини, — громадянин якої побував у космосі.
Славош Узнанський-Вісневський народився 12 квітня 1984 року в Лодзі, у звичайній багатоповерхівці, без військового шляху і без «Союзу» на тлі. Закінчив VIII загальноосвітній ліцей імені Адама Асника, потім із відзнакою Лодзьку політехніку та Університет Нанта, а 2011 року захистив докторську дисертацію з конструкцій, стійких до космічного випромінювання, в Університеті Екс-Марсель. Замість Дембліна була електроніка: STMicroelectronics у Кролі, далі CERN у Женеві, де з 2018 до 2020 року як Engineer in Charge відповідав за добову експлуатацію Великого адронного колайдера. У листопаді 2022 року ESA оголосила його резервним астронавтом 22-ї групи, відібраної серед 22 523 кандидатів. 1 вересня 2023 року він увійшов до корпусу як проєктний астронавт. У серпні 2024 року отримав призначення на Axiom Mission 4.
Різницю поколінь видно в кожній деталі — від скафандра до патронату місії. Гермашевський летів у логіці холодної війни і програми «Інтеркосмос». Узнанський-Вісневський — у логіці комерційного польоту Axiom Space, ракети Falcon 9 і польського наукового бюджету. Один повернувся із Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. Другий повернувся з Кавалерським хрестом Ордена Відродження Польщі, крилами ESA і номером 635 Universal Astronaut Insignia, що присуджується за орбітальний політ. Каталоги «котра за ліком людина в космосі» різняться між собою, бо одні рахують суборбітальні польоти, інші — лише орбіту; номер 635 за орбітальний політ є в цій справі найчистішим маркером.
| Категорія | Мирослав Гермашевський | Славош Узнанський-Вісневський | Що з цього випливає |
|---|---|---|---|
| Старт і апарат | 27.06.1978, «Союз-30», Байконур | 25.06.2025, Falcon 9 / Crew Dragon Grace, Kennedy LC-39A | Від радянської державної програми до комерційного польоту ESA–Axiom |
| Мета | Станція «Салют-6», 126 обертів | МКС, 18 днів у стикуванні, модуль Columbus | Перший поляк на МКС, а не лише «в космосі» |
| Тривалість місії | 190 год 3 хв 4 с (FAI) | 20 днів, 2 год 59 хв | Понад удвічі довше перебування, інша щільність досліджень |
| Роль | Космонавт-дослідник «Інтеркосмосу» | Спеціаліст місії, проєктний астронавт ESA | Інший правовий статус, інше тренування, інший патронат |
| Наукове навантаження | Спостережна, медична та матеріалознавча програма «Салюта» | 13 польських експериментів IGNIS + програма Ax-4 | Польська промисловість і виші як автори досліджень, а не лише гості |
Дані про тривалість місій походять із повідомлення Європейського космічного агентства від 15 липня 2025 року та з рекордів FAI, наведених у польських історичних джерелах. Таблиця не вирішує, який політ був «важливішим». Вона показує, що другий польський старт не був повторенням першого, а зміною епохи.
Гермашевський помер 12 грудня 2022 року у Варшаві, за кілька місяців після оголошення нової групи ESA. Він уже не побачив польського стикування з МКС, але його прапор 1978 року полетів з Узнанським-Вісневським як свідомий реквізит спадкоємності. У кабіні Dragon також були ліофілізовані вареники Матеуша Гесслера, бурштин з острова Собєшево, харцерська крайка, уламок метеорита і куля з обручок та плакат Анджея Понговського. Космос любить символи, бо сама орбіта надто тиха, щоб витримати національну оповідь без предметів.
IGNIS — польський вогонь, що спалахнув на МКС
Назва місії походить із латини і означає «вогонь». Нашивка показує орла в національних барвах, який креслить лінію Орлиної Перці, та сузір’я Щита — данина Янові Гевелію, гданчанину, який у XVII столітті картографував небо точніше, ніж більшість сучасних йому дворів. 2 грудня 2024 року Польща та ESA оголосили IGNIS як польську технологічно-наукову місію всередині комерційного польоту Ax-4.
Екіпаж був відверто міжнародним і дуже точно скомпонованим. Командиркою стала Пеґґі Вітсон, американка з Axiom Space, для якої це був п’ятий політ. Пілотом — Шубханшу Шукла з індійської ISRO. Другим спеціалістом місії — угорець Тібор Капу. Узнанський-Вісневський летів як Mission Specialist 1 з позивним Suave. Для Індії, Польщі та Угорщини Ax-4 став першим польотом на МКС. Для Вітсон — черговою зміною в місці, яке вона знала краще, ніж більшість людей знає власну кухню.
Календар старту тріщав тижнями. Заплановані терміни травня і червня 2025 року зривалися один за одним: погода, вітер у Флориді, витік рідкого кисню з Falcon 9, негерметичність у модулі «Звєзда» на МКС. Екіпаж провів у карантині майже чотири тижні — найдовше в новітніх пілотованих польотах. З досвіду стеження за стартовими трансляціями крізь чергові скасовані ночі було видно, як польська публіка вчиться космічного терпіння в реальному часі: від мемів про «завтра» до цілком дорослого мовчання, коли лічильник знову обнулявся.
Ракета злетіла 25 червня 2025 року о 06:31 UTC — 8:31 за польським часом — зі стартового майданчика LC-39A Центру Кеннеді. Після 28 годин зближення Dragon Grace пристикувався 26 червня о 10:31 UTC до порту Harmony zenith. Посадка відбулася 15 липня о 09:31 UTC у Тихому океані біля узбережжя Сан-Дієго після відстикування 14 липня. Усього: 20 днів, 2 години і 59 хвилин. На станції екіпаж провів 18 днів і 43 хвилини. За цей час Ax-4 виконав понад 60 дослідницьких активностей за участю команд із 31 держави та понад 20 освітніх заходів, зокрема шість прямих сеансів зв’язку з польськими школами і редакціями.
Близько одинадцятої хвилини польоту Узнанський-Вісневський сказав із капсули: «Дорогі поляки, сьогодні ми робимо величезний крок до технологічного майбутнього Польщі. Польщі, що спирається на науку, знання і візію. Нехай ця місія стане початком епохи, в якій наша відвага і наша впертість формують сучасну Польщу. Для нас і для прийдешніх поколінь. Космос завжди єднав людей. Сьогодні я забираю із Землі частинку кожного з вас. У космосі я не сам, я представляю всіх нас. Космос для всіх».
На Землі міст Сілезько-Домбровський у Варшаві світився синім. У Кельцях з’явився мурал «Місія вареники: з Кельців у космос». Того ж дня вийшла пісня «Kosmos dla wszystkich» гурту Maszynowa. Після повернення астронавт отримав почесне громадянство Лодзі та Лодзького воєводства, а 2026 року — Золоту медаль «Заслужений для польської науки Sapientia et Veritas» і почесний докторський ступінь SGH. У січні 2025 року він узяв прізвище дружини, депутатки Александри Вісневської; у травні 2026 року в них народився син. Публічна біографія встигла ущільнитися швидше, ніж орбітальний оберт Dragon.
Що польські науковці відправили на орбіту і навіщо
IGNIS не був екскурсією з прапором. Тринадцять польських експериментів — підготовлених вишами, інститутами ПАН і компаніями та розвинутих разом з ESA — мали відповісти на питання, яких не поставиш у лабораторії з гравітацією. Частина стосувалася тіла астронавта, частина електроніки, частина організмів, які колись можуть живити місії поза Землею. Таблиця нижче збирає повний перелік, бо в медійних матеріалах зазвичай лишаються два-три найфотогенічніші акроніми.
| Експеримент | Установа | Галузь | Дослідницьке питання |
|---|---|---|---|
| AstroMentalHealth | Сілезький університет | психологія | Як ізоляція, технології і брак контакту з природою змінюють психічне здоров’я |
| AstroPerformance (Mollis Textus) | Smarter Diagnostics | медицина | Що політ робить із м’якими тканинами опорно-рухового апарату |
| EEG Neurofeedback | AWFiS Гданськ | нейрофізіологія | Чи може ЕЕГ посилювати психічну стійкість і зосередженість екіпажу |
| Human Gut Microbiota | WAT | мікробіологія | Як мікрогравітація перебудовує кишковий мікробіом |
| Immune Multiomics | WAT | генетика | Вплив космічного середовища на експресію генів і метилювання ДНК |
| Leopard DPU | KP Labs | ШІ / електроніка | Чи може блок ШІ обробляти дані на орбіті, розвантажуючи Землю |
| MXene in LEO | AGH Краків | матеріали | Стабільність наноматеріалів MXene на ННО та носимі застосування |
| PhotonGrav | Cortivision | BCI | Інтерфейс мозок–комп’ютер на спектроскопії ближнього інфрачервоного діапазону |
| RadMon-on-ISS | SigmaLabs | дозиметрія | Масштабовані детектори випромінювання на станції |
| Space Volcanic Algae | Extremo Technologies | біотехнологія | Виживання екстремофільних вулканічних мікроводоростей |
| Stability of Drugs | ПАН | фармація | Стабільність полімерних систем вивільнення ліків |
| Wireless Acoustics | Svantek | акустика | Шум у модулі Columbus: монітор і персональний дозиметр |
| Yeast TardigradeGene | USz, UAM, UŚ | біологія | Дріжджі з геном тихохода: виживання і енергетичний стан |
Для початківця достатньо однієї метафори: МКС — це лабораторія, у якій вимкнули «низ». М’язи, кістки, кишечник, сон і електроніка поводяться інакше, коли нічого не тягне вниз. Для читача з галузі цікавіші два сліди. По-перше, польські компанії (KP Labs, Cortivision, Svantek, Extremo, SigmaLabs, Smarter Diagnostics) вийшли на МКС не як субпідрядники чужих коробок, а як автори процедур. По-друге, частина результатів повертається повільно. У лютому 2026 року команда Space Volcanic Algae повідомляла про напрочуд великі зміни в водоростях після мікрогравітації — саме тому й відправляють екстремофільні організми, щоб побачити, які метаболічні шляхи ламаються, а які тверднуть. Узнанський-Вісневський присвятив польським дослідженням близько 95 годин, решту ділячи між процедурами станції, освітнім зв’язком і повсякденням Expedition 73.
Механізм простий і нещадний. Випромінювання ушкоджує напівпровідники, тому докторська з Кроля і роки в CERN були не окрасою резюме, а підготовкою до роботи, у якій кожен вузол може «збоїти» після удару частинки. Мікрогравітація знімає навантаження зі скелета, тому AstroPerformance міряє м’які тканини, а не лише «чи астронавт потренувався». Ізоляція і шум псують сон і настрій, тому Wireless Acoustics і AstroMentalHealth стоять поруч, хоча один рахує децибели, а другий — самотність.
П’ять міфів, що досі ходять навколо польських польотів
Після старту IGNIS польський інтернет наповнився певністю. Частина цієї певності була заслуженою. Частина — повторювала помилки, які повертаються з кожним шкільним рефератом про «нашу людину в космосі».
- «Астронавт і космонавт — це дві різні професії». Це поділ мовний і політичний, не фізичний. СРСР і Росія кажуть «космонавт», США та ESA — «астронавт», Китай — «тайконавт». Гермашевського правильно називати космонавтом програми «Інтеркосмос». Узнанського-Вісневського — астронавтом ESA. Обидва виконали орбітальний політ. Суперечка про етикетку нічого не каже про висоту перигею.
- «До ESA треба закінчити льотну школу в Дембліні». На практиці ми стикалися з випадком, коли вчитель у ліцеї пояснював класу, що без Дембліна не може бути мови про Європейський корпус. Цей міф повертається на кожному уроці про польський політ. Тимчасом набір 2021–2022 вимагав магістратури STEM (або посвідчення пілота-випробувача), трьох років роботи та англійської — не ліцензії винищувача. Узнанський-Вісневський — інженер-електронік, не генерал.
- «Другий поляк полетів “нашою” ракетою». Falcon 9 належить SpaceX, капсула Grace — тій самій компанії, місія є комерційним продуктом Axiom Space, а польський внесок — це проєктний астронавт ESA, навантаження IGNIS і фінансування польської сторони. Це не применшує польоту. Применшує його лише удавання, ніби Польща має власну пілотовану систему.
- «Якщо є другий, то маємо постійну пілотовану програму». IGNIS була проєктною місією: людина, дата, набір експериментів. ESA не оголосила третього поляка в кар’єрному корпусі. Наступний політ залежить від грошей, місць на МКС (або наступниці станції) і від того, чи Варшава знову купить місце, чи чекатиме на європейський корабель.
- «Якщо летів 20 днів, то це “майже постійний екіпаж”». Експедиції МКС тривають місяці. Ax-4 був коротким, дослідницьки щільним польотом. 20 днів — більше, ніж «Салют-6» Гермашевського, але це все ще візит, а не ротація екіпажу.
Ці п’ять речень не псують гордості. Вони очищають її від речей, які потім вибухають у коментарях, коли хтось порівняє польського спеціаліста місії з американцем після чотирьох експедицій. Інша й економіка: комерційний політ купують, кар’єрний політ ESA виграють на наборі, який трапляється приблизно раз на десятиліття.
Шлях набору ESA: від магістратури до скафандра
Офіційні критерії останнього відкритого набору (31 березня – 18 червня 2021, результати 23 листопада 2022) є публічними і жорсткішими за фольклор. Кандидат мав бути громадянином держави-члена або асоційованої держави ESA, мати не більше ніж 50 років, зріст 150–190 см, «нормальний» ІМТ, диплом магістра з природничих наук, медицини, інженерії, математики чи інформатики (або посвідчення пілота-випробувача), щонайменше три роки роботи після диплома, вільне володіння англійською, слух у нормі та чинний авіаційно-лікарський висновок класу 2. Особи низького зросту (нижче 130 см) могли стартувати окремим шляхом астронавта з фізичною інвалідністю — першим таким набором в історії ESA.
З 22 523 заявок обрали п’ятьох кар’єрних астронавтів і резервну групу. Польща дала сотні заявок; Узнанський-Вісневський увійшов до резерву, а вже пізніше — як проєктний астронавт — отримав реальну місію. Різниця ключова для кожного, хто планує резюме «під орбіту». Кар’єрний астронавт — це штат у Корпусі, багаторічне тренування і черга на польоти ESA. Проєктний астронавт прив’язаний до конкретного проєкту, часто комерційного, фінансованого державою-членом. IGNIS була другим польотом проєктного астронавта ESA на комерційному кораблі.
Тренування Ax-4 не вміщалося в один ангар. Європейський центр астронавтів у Кельні вчив модуля Columbus і процедур IGNIS. JAXA в Цукубі — японського Kibō. NASA, SpaceX і Axiom у США — Dragon, Falcon, стикування і аварійні режими. До цього — параболічні польоти і виживання. Тіло вчиться блювати в невагомості раніше, ніж розум навчиться міняти фільтр у туалеті МКС. Хто входить у цю професію з уявленням про «споглядання крізь ілюмінатор», відсіюється на процедурі, а не на поезії.
Чекліст нижче не замінить оголошення ESA. Він лише дає чесно перевірити, чи мрія має точку опертя, чи лише плакат на стіні.
- Громадянство і вік. Держава ESA або асоційована, запас років до пенсії щонайменше на два польоти — звідси ліміт 50 років у наборі 2021.
- Диплом STEM і три роки роботи. Магістратура — це мінімум, не оздоба. Докторський ступінь допомагає на науковій стежці, але не є жорсткою вимогою.
- Справді робоча англійська. Друга мова (в Узнанського-Вісневського — французька) є перевагою, не фольклором. Рятувальні процедури не чекають на перекладача.
- Тіло в габаритах корабля. 150–190 см, ІМТ у нормі, обстеження як для ліцензії пілота-аматора. У ракети є салон, а не мрія.
- Стійкість до психологічного відбору. Тести, які в 1970-х приховували від польських пілотів як «перевірки придатності», сьогодні описані, але досі відсікають більшість кандидатів.
- Життя поза резюме. Високогірний альпінізм, вітрила, експедиції — у лодзянина це були не прикраси Instagram, а доказ, що він зносить дискомфорт без глядачів.
- Час. Набір ESA повертається рідко. Між шліфуванням компетенцій і оголошенням минає десятиліття. Хто починає «як буде набір», запізнюється на цілі роки навчання.
Для учня ліцею цей список означає: фізика, англійська, витривалий спорт, інженерні або медичні студії, потім робота, яка болить мозок, а не лише м’язи. Для інженера після тридцяти: публікації, мови, авіаційні дослідження, волонтерство біля супутників (Узнанський рецензував зокрема ICEYE, PW-Sat2, HyperSat, EagleEye) і брак ілюзій, ніби CERN сам ставить у стартовий список. Щастя є складником. Воно не є стратегією.
Питання, що повертаються з кожним польським стартом
Хто був першим поляком у космосі і скільки тривав його політ? Мирослав Гермашевський, «Союз-30», 27 червня – 5 липня 1978, станція «Салют-6», 190 годин 3 хвилини 4 секунди за рекордом FAI, 126 обертів. Дублер: Зенон Янковський. Польща тоді була четвертою державою з громадянином на орбіті.
Чим відрізняється проєктний астронавт ESA від кар’єрного? Кар’єра — це штат у корпусі і черга на місії агентства. Проєкт — контракт на конкретний політ — у нас IGNIS/Ax-4 — зазвичай оплачений державою-членом і виконаний на комерційному кораблі. Звідси польський спеціаліст місії, а не «постійний європейський астронавт із Варшави».
Чи може 2026 року поляк подати заяву до ESA? Відкритого набору немає. Попередній тривав 2021 року і прийняв понад 22 тисячі осіб. Наступний історично повертається приблизно раз на десятиліття. Доти лишаються студії, робота, ліцензії, здоров’я і — якщо хтось цілиться в комерційний політ — зовсім інша кишеня, зазвичай державна, не приватна.
Скільки польських досліджень полетіло на IGNIS і чи є вже результати? Тринадцять експериментів з вишів і компаній. Частина зразків повернулася 15 липня 2025 року і аналізується; 2026 року з’являються перші часткові публікації, зокрема навколо вулканічних мікроводоростей. Повні медичні та матеріалознавчі висновки рахують роками, а не пресконференціями з Тихого океану.
Чи має Польща власну пілотовану програму? Ні. Має членство в ESA від 19 листопада 2012 року, агентство POLSA, сектор кількох сотень компаній і одну реалізовану проєктну місію на МКС. Це багато для країни, яка 47 років нікого не відправляла. Це замало, щоб говорити про постійну присутність людини на орбіті.
2026 рік: військові супутники, чотириста фірм і питання про третій політ
Пілотований вогонь IGNIS 2025 року затінив другий, тихіший польський старт. 28 листопада на орбіті опинилися перший польський військовий супутник програми MikroSAR і три наносупутники PIAST. POLSA, підсумовуючи рік у січні 2026-го, назвала 2025 переломним саме через збіг обох сюжетів: людина на МКС і власні зображення з орбіти. На тлі зростав внесок на опційні програми ESA — у горизонті 2026–2028 ідеться про суму близько 550 млн євро.
Національний космічний ринок за 2024 рік оцінювали приблизно в 2 млрд злотих. У секторі працює понад 400 суб’єктів і близько 15 тисяч фахівців. Спеціалізації менш романтичні за скафандр: наземне і бортове програмне забезпечення, оптика, радар, електроніка, стійка до радіації, малі супутники. Лодзь дала астронавта, Гливиці — блок ШІ Leopard, Краків — MXene, Гданськ — ЕЕГ, Варшава — WAT і урядові інституції. Карта не збігається до однієї столиці.
Глобально 2025 року вивели близько 4150 нових супутників, а кількість апаратів спостереження і телекомунікації перевищила 14 тисяч. Польський астронавт повертається в країну, де тиснява на ННО вже є регуляторною проблемою, а не науковою фантастикою.
Дані про військові супутники і внесок ESA походять із підсумку Польського космічного агентства за січень 2026 року. З них випливає річ, якої не видно на світлинах із Тихого океану: політ людини — це прапор, але космічна економіка Польщі стоїть на коробках, коді і контрактах ESA. Хто після IGNIS питає лише «коли третій поляк», оминає важливіше питання — скільки польських приладів полетить без польського прізвища на скафандрі.
Третій пілотований політ 2026 року не має оголошеної дати чи прізвища. Логіка подвійна. Або Варшава знову купує місце на місії Axiom чи аналогічній, або чекає на європейський апарат і слот для кар’єрного астронавта, якого в корпусі ESA з Польщі наразі немає. Між цими опціями лежить бюджет, а не поезія про зорі.
Пристрасть, школа чи POLSA — коли йти самому, а коли до інституції
Самостійно можна зробити більше, ніж здається: студії STEM, англійську, планерну ліцензію або PPL, докторську з електроніки, практики біля CubeSat, рецензії студентських місій, гірську форму. Це робота, яку Узнанський-Вісневський виконав ще до того, як хтось з ESA знав його прізвище. На цьому етапі інституція заважає, якщо замінює цікавість печаткою.
До інституції варто йти тоді, коли мрія стає продуктом або набором. POLSA і національні центри трансферу технологій допомагають фірмі втиснути експеримент на місію на кшталт IGNIS — без агентства тринадцять польських коробок не пройшли б кваліфікації ESA і NASA. ESA Careers оголошує набір астронавтів; його не оголошує Twitter. Виші з програмами space engineering дають лабораторії, яких не зведеш у гаражі біля детектора RadMon. Військова технічна академія, AGH, Лодзька політехніка, ЦКД ПАН — це не патріотичне тло, а місця, де хтось уже колись зламав схему і знає, чому вона тріснула.
Сигнали, що час перестати йти наодинці, сухі. Потрібен доступ до вакуумної камери, ліцензія на радіаційне джерело, сертифікація обладнання на МКС або ви хочете подати заявку на вантаж пілотованого польоту. Тоді лист до POLSA і партнерство з ESA — не «бюрократія». Це квиток. Навпаки: якщо вам 17 і ви питаєте, чи йти до Дембліна, спершу відкрийте перелік точних спеціальностей і медичні вимоги. Військо може бути шляхом. Воно не єдине відтоді, як другий поляк у космосі прийшов з LHC, а не з винищувача.
Гермашевський повернувся в країну, де космос був плакатом. Узнанський-Вісневський повернувся в країну, де космос — це таблиця контрактів, радіолокаційний супутник і клас, що з’єднується з Columbus. Між цими поверненнями лежать 47 років і один прапор, що полетів двічі. Хто буде третім, залежить від того, чи Польща визнає IGNIS вогнем, який треба підтримувати, чи феєрверком, що вже згас над Тихим океаном.
Leave a Reply