Посада генерального директора ВООЗ — одна з найвпливовіших у глобальній системі охорони громадського здоров’я. Людина, яка її обіймає, не лише керує Секретаріатом організації, що об’єднує 194 держави-члени, а й виконує роль головного радника ООН з питань здоров’я та координує реагування на міжнародні санітарні кризи. У 2026 році цю посаду займає доктор Тедрос Адханом Гебреєсус, чий другий термін повноважень завершується в серпні 2027 року.
Рішення генерального директора безпосередньо впливають на програми вакцинації, стандарти діагностики, фінансування досліджень і реагування на епідемії. Розуміння механізмів обрання, обсягу повноважень і актуальних викликів допомагає краще зрозуміти, чому одні рекомендації ВООЗ стають стандартом у десятках країн, а інші викликають суперечки.
Як працює механізм обрання та обсяг повноважень генерального директора
Процес висування кандидатур на посаду керівника ВООЗ починається із запрошення держав-членів подавати претендентів. Виконавча рада номінує максимум трьох кандидатів, а остаточний вибір здійснює Всесвітня асамблея охорони здоров’я таємним голосуванням. Термін повноважень становить п’ять років і може бути продовжений лише один раз. Нинішній генеральний директор був обраний у 2017 році як перший африканець на цій посаді та перший, хто не є лікарем, а згодом переобраний у травні 2022 року.
До повноважень входить керівництво Секретаріатом, підготовка проєктів бюджету, нагляд за регіональними бюро та представництво організації на міжнародних форумах. Генеральний директор також є секретарем Асамблеї та Виконавчої ради ex officio. На практиці це означає, що саме він визначає пріоритети — від боротьби з малярією до підготовки до наступних пандемій. У 2026 році процес вибору наступника вже розпочався: держави-члени мають час до вересня на подання кандидатів, а номінації Ради заплановано на 2027 рік.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли рішення генерального директора підвищити рівень ризику спалаху еболи в Демократичній Республіці Конго з «високого» на «дуже високий» за кілька днів мобілізувало додаткові команди швидкого реагування з трьох континентів.
Від Брока Чісхолма до Тедроса – еволюція ролі в історичному контексті
Першим генеральним директором у 1948 році став канадський психіатр Брок Чісхолм. У наступні десятиліття посаду обіймали, зокрема, Гальфдан Малер (1973–1988), який активно просував первинну медичну допомогу, Хіроші Накадзіма (1988–1998), Ґро Гарлем Брундтланд (1998–2003), Лі Джон-вук (2003–2006), Маргарет Чан (2006–2017) і нарешті Тедрос Адханом Гебреєсус. Кожен термін відображав виклики свого часу: від ліквідації віспи до боротьби з ВІЛ/СНІДом і пандемії COVID-19.
Зміна характеру посади очевидна. У 1950–1960-х роках генеральний директор переважно виконував роль технічного адміністратора. Сьогодні він є обличчям організації в медіа, переговорником у конфліктах і людиною, яка має узгоджувати інтереси держав із кардинально різними системами охорони здоров’я. Тедрос як колишній міністр охорони здоров’я та закордонних справ Ефіопії запровадив підхід, що спирається на універсальний доступ до послуг і досвід країн із низькими доходами.
Хто такий нинішній генеральний директор ВООЗ – шлях від Асмари до Женеви
Тедрос Адханом Гебреєсус народився 3 березня 1965 року в Асмарі. Закінчив біологію в Університеті Асмари, здобув ступінь магістра імунології інфекційних хвороб у Лондонському університеті та докторський ступінь із громадського здоров’я в Університеті Ноттінгема. У 2005–2012 роках очолював ефіопське Міністерство охорони здоров’я, де впровадив програму 40 тисяч працівниць охорони здоров’я в місцевих громадах. Смертність немовлят у цей період значно знизилася. Згодом обіймав посаду міністра закордонних справ.
Як голова Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією та Partnership for Maternal, Newborn and Child Health здобув досвід управління великими міжнародними програмами. Після призначення на посаду у ВООЗ у липні 2017 року ініціював найбільшу трансформацію організації за десятиліття, зосередившись на вимірюваному впливі в країнах-членах і цілях сталого розвитку.
У 2026 році Тедрос активно залучений до боротьби зі спалахом еболи в Демократичній Республіці Конго, де кількість випадків зростає швидше, ніж можливості реагування. Водночас організація стикається з наслідками виходу Сполучених Штатів із фінансування, що створює бюджетну прогалину обсягом понад мільярд доларів у дворіччі 2026–2027.
Актуальні виклики та тенденції на 2026 рік
Найбільшою структурною проблемою залишається залежність від добровільних внесків. Після оголошення США наміру вийти з ВООЗ організація змушена була скоротити близько 600 посад і реорганізувати керівництво. Водночас прогрес у контролі туберкульозу помітний — в африканському та європейському регіонах зафіксовано зниження кількості смертей на 46 і 49 відсотків за десятиліття, хоча хвороба досі щороку забирає понад мільйон життів.
Серед інших пріоритетів — зміцнення готовності до пандемій, боротьба зі стійкістю до протимікробних препаратів та психічне здоров’я. Генеральний директор регулярно підкреслює, що витрати на оборону зростають, тоді як інвестиції в безпеку здоров’я залишаються недостатніми. У травні 2026 року Тедрос публічно попереджав про наслідки спеки в Європі, яка спричинила понад 1300 надлишкових смертей.
Поширені помилки та міфи щодо ролі генерального директора ВООЗ
- Міф: Генеральний директор ВООЗ може нав’язувати країнам конкретні рішення. Насправді організація видає рекомендації. Держави самостійно вирішують, чи впроваджувати їх. Генеральний директор не має виконавчої влади над системами охорони здоров’я держав-членів.
- Міф: Посада є суто технічною та аполітичною. Обрання має сильний політичний вимір. Кандидати мають здобути підтримку різних регіональних груп, а бюджетні рішення та програмні пріоритети завжди мають політичні наслідки.
- Міф: Генеральний директор діє незалежно від держав-членів. Кожна значна ініціатива потребує затвердження Асамблеєю або Радою. Реальна влада полягає у здатності будувати консенсус.
- Помилка: Очікування миттєвих результатів після кожної заяви. Процеси у ВООЗ повільні через необхідність узгоджень із 194 країнами. Швидка медійна комунікація не завжди перетворюється на такі ж швидкі дії на місцях.
З мого досвіду спостереження за роботою організації протягом останніх років видно, що найбільші непорозуміння виникають тоді, коли медіа трактують заяви генерального директора як обов’язкові інструкції, а не як інструмент координації.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Чи повинен генеральний директор ВООЗ бути лікарем?
Ні. Тедрос Адханом Гебреєсус є першим, хто не має диплома лікаря. Потрібен досвід у сфері громадського здоров’я та вміння управляти великими міжнародними структурами.
Скільки часу може обіймати посаду одна особа?
Максимум два п’ятирічні терміни. Нинішній генеральний директор ВООЗ завершує другий у серпні 2027 року.
Хто фінансує посаду та роботу Секретаріату?
Обов’язкові внески держав-членів та добровільні вклади. Після виходу США бюджетна прогалина стала критичною.
Чи може генеральний директор ВООЗ бути відкликаний під час терміну?
Процедура дуже складна і потребує рішення Асамблеї. На практиці цього ще не траплялося в історії організації.
Які найбільші успіхи нинішнього терміну?
Організаційна трансформація, розвиток системи готовності до пандемій та збереження програм вакцинації попри фінансову кризу.
Чекліст: коли варто уважно стежити за рішеннями генерального директора ВООЗ
- Коли з’являється новий спалах хвороби з потенціалом міжнародного поширення — повідомлення про рівень ризику безпосередньо впливають на мобілізацію ресурсів.
- Перед і під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я — тоді ухвалюються бюджетні та стратегічні рішення.
- У періоди переговорів щодо пандемічних договорів або змін у Міжнародних медико-санітарних правилах.
- Коли великі держави оголошують зміни у фінансуванні — наслідки для програм на місцях настають негайно.
- При публікації нових діагностичних або терапевтичних настанов — вони стають орієнтиром для міністерств охорони здоров’я.
Для початківців достатньо відстежувати офіційні канали ВООЗ і пресрелізи. Досвідченим аналітикам варто також стежити за документами Виконавчої ради та регіональними звітами — саме там видно реальні напруження між амбіціями та фінансовими можливостями.
Порівняння з іншими лідерами глобальної охорони здоров’я
| Аспект | Генеральний директор ВООЗ | Керівник ЮНІСЕФ | Директор Глобального фонду |
|---|---|---|---|
| Обсяг повноважень | Координація глобального здоров’я, стандарти, кризи | Здоров’я та захист дітей | Фінансування боротьби зі СНІДом, туберкульозом, малярією |
| Спосіб обрання | Асамблея охорони здоров’я | Генеральний секретар ООН | Правління Фонду |
| Термін | 5 років, максимум 2 | 5 років | Зазвичай 4–5 років |
| Незалежність від держав | Середня — потребує консенсусу | Висока в польових операціях | Висока завдяки грантовій моделі |
Дані взято з офіційних документів ВООЗ та звітів партнерських організацій. Відмінності в моделі прийняття рішень пояснюють, чому генеральний директор ВООЗ частіше стає медійною фігурою — його заяви стосуються тем із найбільшим суспільним резонансом.
У 2026 році роль генерального директора ВООЗ залишається ключовою саме тому, що організація стоїть перед необхідністю переосмислення свого місця у світі, де багатосторонність перебуває під тиском, а загрози здоров’ю не визнають кордонів. Наступний вибір у 2027 році визначить, чи буде збережено курс, заданий Тедросом, чи організація увійде в новий етап адаптації до зміненої фінансової та геополітичної реальності.
Leave a Reply