У 2026 році на Церковний фонд із державного бюджету передбачено 272 млн 560 тис. злотих. Це трохи менше, ніж рекордні 275,7 млн злотих у 2025 році, але все ще більш ніж удвічі більше, ніж десятиліття тому. Майже 95 відсотків цієї суми покриває пенсійні, страхові та медичні внески священнослужителів усіх легально діючих релігійних об’єднань.
Механізм виник у 1950 році як компенсація за конфісковані державою земельні маєтки. Сьогодні це окрема бюджетна позиція в частині 43, розпорядником якої є Міністр внутрішніх справ і адміністрації. Максимальна разова дотація на благодійні цілі або ремонт пам’яток становить 200 тис. злотих, хоча в обґрунтованих випадках може бути вищою.
Для платника податків це означає близько 7 злотих на рік на особу, якщо розділити суму на кількість жителів. Для священнослужителів – реальне пенсійне забезпечення, яке залежить від валоризації ZUS і розміру мінімальної заробітної плати.
Від майна мертвої руки до бюджетної позиції – історія, яка досі формує сучасність
20 березня 1950 року Сейм ухвалив закон про перехід до держави майна мертвої руки, гарантування парохам володіння сільськогосподарськими господарствами та створення Церковного фонду. Комуністична влада тоді конфіскувала від 90 до 155 тисяч гектарів церковної землі разом із господарськими будівлями. Офіційно доходи з цієї нерухомості мали поповнювати новостворений фонд. На практиці їх ніколи не інвентаризували, а з 1990-х єдиним джерелом фінансування став державний бюджет.
Первісні цілі охоплювали утримання та відбудову церков, матеріальну й лікарську допомогу священнослужителям, а також організацію будинків відпочинку. З часом сферу розширили страховими внесками, благодійною діяльністю та консервацією пам’яток. У період ПНР фонд часто слугував інструментом тиску – кошти надходили переважно до «лояльних» структур. Після 1989 року механізм зберігся, а його розмір почав систематично зростати разом із підвищенням мінімальної заробітної плати, яка є основою розрахунку внесків.
Сьогодні ним користуються понад 160 церков і релігійних об’єднань із врегульованим правовим статусом. Принцип рівноправності, закріплений у ст. 25 Конституції РП, гарантує, що підтримка не обмежується лише Католицькою церквою, хоча на практиці саме вона отримує переважну більшість коштів.
Точні суми протягом років і механізм зростання
Розмір Церковного фонду не є сталим. Він залежить від економічних показників – передусім від законодавчої мінімальної заробітної плати та щорічної валоризації пенсій. Ось конкретні дані останніх років:
| Рік | Сума (млн злотих) | Примітки |
|---|---|---|
| 2015 | 128 | Точка відліку після років стабілізації |
| 2021 | 193,7 | Зростання, пов’язане з пандемією та валоризацією |
| 2023 | 216–224 | Внески за близько 19,4–19,7 тис. священнослужителів |
| 2024 | 257 | Помітний стрибок |
| 2025 | 275,7 | Рекорд – 264 млн на внески, 10 млн на пам’ятки, 1 млн на благодійну діяльність |
| 2026 | 272,56 | Незначне зменшення попри прогнозовану валоризацію 4,9% |
Джерело даних: проекти бюджетних законів, інформація МВС і адміністрації та звіти НІК. У 2021–2023 роках сукупно витрачено 618,43 млн злотих, з яких 585,26 млн злотих (94,6%) пішло на страхові внески.
Зменшення кількості застрахованих священнослужителів (з 21,3 тис. у 2019 р. до близько 19,4–19,7 тис. у 2023 р.) не стримує зростання витрат, бо основа розрахунку внесків зростає швидше. Держава покриває 80% пенсійно-страхових внесків більшості священнослужителів і 100% у випадку споглядальних орденів та місіонерів.
На що саме йдуть гроші – структура витрат
Структура витрат дуже стабільна. Домінують страхування, а інші цілі становлять лише кілька відсотків.
- Внески на соціальне та медичне страхування – близько 95%. Охоплюють пенсійні, страхові, від нещасних випадків і медичні. У 2023 р. до ZUS передано 203,5 млн злотих на соціальне страхування та 10,3 млн злотих на медичне.
- Консервація та ремонт сакральних об’єктів, що мають пам’яткову цінність – близько 3–4%. Дотації охоплюють дахи, перекриття, фасади, осушення, столярку та інженерні мережі. Не фінансуються зовнішні роботи на кшталт огорож чи тротуарів.
- Благодійно-опікунська діяльність – близько 1%. Йдеться про підтримку будинків опіки, притулків, допомогу постраждалим від стихійних лих чи закладів для осіб з інвалідністю.
У 2025 році планувалося 264 млн злотих на внески, 10 млн злотих на пам’ятки та 1 млн злотих на благодійну діяльність. Схожі пропорції зберігаються і в 2026 році. Максимальна сума разової дотації – 200 тис. злотих – ліміт діє як на ремонти, так і на благодійні цілі.
Як працює процедура – від заяви до звітності
Розпорядником коштів є Міністр внутрішніх справ і адміністрації. Заяви на дотації на 2026 рік можна було подавати до 28 листопада 2025 року. Документи надходять до Департаменту релігійних віросповідань та національних і етнічних меншин. Комісія оцінює їх на відповідність статутним завданням, технічний стан об’єкта, реалістичність витрат і власний внесок заявника.
Після позитивного рішення укладається договір. Бенефіціар зобов’язаний подати змістовний і фінансовий звіт. МВС і адміністрації має право провести перевірку, а в разі порушень вимагати повернення коштів з відсотками. Поштова адреса – вул. Баторія 5 у Варшаві з позначкою «Церковний фонд».
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли парафія отримала фінансування на реставрацію поліхромії лише після доповнення документації експертизою консерватора та власним фінансовим внеском на рівні 30%. Формальна коректність заяви виявилася ключовою.
Поширені міфи та помилки в інтерпретації
Навколо Церковного фонду накопичилося багато спрощень. Ось найчастіші:
- «Це виключно гроші для Католицької церкви» – ні. Фондом користуються всі легальні релігійні об’єднання. Хоча Католицька церква отримує більшість, право гарантує рівноправність.
- «Фонд фінансує будівництво нових церков» – ні. Кошти йдуть переважно на внески та консервацію наявних пам’яток, а не на забудовницькі інвестиції.
- «Священнослужителі отримують повні зарплати з бюджету» – ні. Держава покриває лише частину внесків. Священнослужителі, які працюють на ставці (наприклад, катехити), мають внески, що відраховуються роботодавцем.
- «Ліквідація фонду автоматично зекономить 270 млн злотих» – не обов’язково. Альтернативні системи (податковий відрахунок, повне охоплення ZUS) в урядових аналізах часто виявляються дорожчими.
Ці непорозуміння випливають з відсутності розрізнення між Церковним фондом та іншими формами підтримки (освітня субвенція на уроки релігії, капелани в службах, податкові пільги).
Дебати про майбутнє та можливі сценарії
З 2024 року діє міжвідомча група з питань Церковного фонду. Аналізували кілька варіантів: відрахунок 0,5% або 1% податку PIT, повне включення священнослужителів до системи ZUS або часткове перейняття витрат релігійними об’єднаннями. Жоден не був впроваджений. У 2026 році роботи тривають, а в публічних дебатах з’являються петиції про ліквідацію.
Порівняння з іншими країнами показує різні моделі. У Німеччині існує Kirchensteuer (церковний податок), в Італії – otto per mille (відрахунок 0,8%), у Чехії держава фінансує лише частину внесків. Польська система є однією з небагатьох, у якій держава безпосередньо оплачує більшість внесків з центрального бюджету.
Для початківця найважливіше зрозуміти, що сума 272 млн злотих – це не «подарунок», а зобов’язання, що випливає з історичного закону та конституційного принципу рівноправності. Для досвідченого спостерігача – сигнал, що без зміни основи розрахунку внесків або кількості застрахованих витрати й надалі зростатимуть разом із мінімальною зарплатою.
Найчастіші запитання
Чи фінансує Церковний фонд лише католицьких священиків?
Ні. Він охоплює священнослужителів усіх релігійних об’єднань із врегульованим правовим статусом, зокрема православних, протестантських, мусульманських та інших.
Який максимальний розмір дотації на ремонт церкви?
200 тис. злотих. У обґрунтованих випадках міністр може виділити більше.
Чи можу я перевірити, скільки отримала конкретна парафія?
МВС і адміністрації публікує списки наданих дотацій. Детальні дані про внески ZUS не розбиваються по окремих парафіях через захист персональних даних.
Чому сума зростає попри зменшення кількості священнослужителів?
Тому що основою розрахунку внесків є мінімальна заробітна плата, яка систематично підвищується, а виплати підлягають валоризації.
Чи можлива ліквідація фонду у 2026 або 2027 році?
Теоретично так, але вона вимагала б закону, що змінює систему страхування священнослужителів, і пошуку нового джерела фінансування пенсій.
Чекліст для читача, який хоче самостійно перевірити дані
- Перевірте актуальний проект бюджетного закону на сайті Міністерства фінансів – позиція «Церковний фонд» у частині 43.
- Зайдіть на gov.pl/mswia/fundusz-koscielny – там знайдете ліміт дотацій і терміни набору.
- Порівняйте дані НІК за 2021–2023 роки з офіційними повідомленнями МВС і адміністрації.
- Перевірте кількість релігійних об’єднань у реєстрі МВС і адміністрації (наразі понад 160).
- Обчисліть вартість на жителя: 272,56 млн злотих, поділені на кількість населення Польщі.
Церковний фонд залишається одним із найбільш суперечливих, а водночас найменш зрозумілих механізмів польського бюджету. Його розмір у 2026 році – 272 млн 560 тис. злотих – є наслідком як історичного компромісу, так і поточних економічних показників. Будь-яка зміна системи вимагатиме не лише політичного рішення, а й точного вирішення питання пенсій кількох десятків тисяч священнослужителів.
Leave a Reply